Багатство – біблійні вірші про гроші

Біблійний погляд на майно

Господній погляд на багатство

Знаю дїла твої, і горе і убожество (багатий же єси), і хулу тих, що зовуть себе Жидами, та ними не є, а зборище сатани: (Об'явлення 2:9)

Людський погляд на майно

Збори жнив його неситі поїдять, ба й зміж терня заберуть їх, а зажерливцї поглотять майно його. (Йов 5:5)

Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його. (Йов 15:29)

Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив. (Йов 20:10)

Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його. (Йов 20:15)

Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться. Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував; Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй. (Йов 20:18-20)

Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його. (Йов 20:26)

Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого). (Йов 20:28)

Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну). (Йов 21:13)

Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене! (Йов 21:16)

Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, — Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське. І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе; (Йов 22:23-25)

От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям: (Йов 27:13)

Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає, То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє. (Йов 27:16-17)

І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах; (Йов 36:11)

Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові. (Йов 36:19)

Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце; Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є. (Екклезіяст 7:11-12)

Ми нічого не беремо з собою, коли помираємо

Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його. Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу. Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі, То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла. Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь. (Псалми 49:16-20)

Є ще одна доскулююча неміч, яку я бачив під сонцем; багацтво, що береже багатий на шкоду собі. Гине се багацтво через нещасливі пригоди; в його родиться син, і йому нїчо не допадеться в руки. Як вийшов нагим із материної утроби, таким і відходить, яким прийшов, і з усього, що придбав працею, не візьме, щоб понести в руцї своїй. (Екклезіяст 5:12-14)

Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести. (1 Тимофія 6:7)

Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде. (Псалми 39:6)

Ти не можеш купити викуп своєї душі

Чому б то мусїв я боятись в день лиха, як обгорне мене несправедливість тих, що на здогін за мною, Котрі вповають на свої достатки, і великостю багацтва свого величаються. Нїколи не здолїє чоловік спасти брата свого, і не зможе дати викуп за него, (Бо дороге спасеннє душі їх, і тому мусить понехати на віки.) (Псалми 49:5-8)

Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї. (Приповісті 11:4)

Що бо за користь чоловікові, хоч би сьвїт увесь здобув, а душу свою занапастив? або що дасть чоловік у замін за душу свою? (Матвія 16:26)

Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою? Або що дасть чоловік у замін душі своєї? (Марка 8:36-37)

Що бо за користь мати ме чоловік, здобувши сьвіт увесь, себе ж погубивши або занапастивши? (Луки 9:25)

Багатство приносить багато «друзів»

Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв. (Приповісті 14:20)

Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає. (Приповісті 19:4)

Багатство минуще

В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої. Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине. (Приповісті 23:4-5)

Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової, а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха, більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду. (Євреїв 11:24-26)

...щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому. (1 Петра 1:7)

...знаючи, що не тлїнним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отцїв переданого, (1 Петра 1:18)

Усе майно — ніщо порівняно з пізнанням Ісуса

Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа. Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа, (Филип'ян 3:7-8)

Багатство непевне

Багатим у нинїшнім віцї заказуй не високомудровати, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога живого, що дає нам усе щедро на втїху; (1 Тимофія 6:17)

Багатство марне без Господа

Брався я за великі працї: будував будинки, насаджував виноградники, Заводив собі сади й огороди до прогульки, й насадив у них всяке дерево плодове; Я робив стави — поливати дерева, що росли в гаях у мене; Куповав бранцї й бранки, а то були в мене й домовники; були в мене стада буйної й дрібної скотини більш, нїж у всїх, що перше мене були в Ерусалимі; Призбірав я собі срібло й золото й скарби з царів і земель; завів у себе сьпіваків і сьпівачок і все, що веселить людей, та всякі музичні прибори. Я зробивсь великим і богатим, так що переважив усїх, що бували поперед мене в Ерусалимі, а при всьому тому премудрість моя зоставалась у мене. Чого б нї забажали очі мої, я вволяв їх волю; не уймав мому серцю нїяких радощів; серце бо моє веселилось усїми трудами моїми, й се був мій пай з усїх трудів моїх. Та як поглянув я на все, що мої руки зробили й скільки завдавав я собі клопоту, працюючи, — бачу, що все воно марне, тільки мучить дух, і нїякої з того користї під сонцем. (Екклезіяст 2:4-11)

Те, що цінніше за багатство

Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите; Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром. Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті. А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини. Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона. (Йов 28:15-19)

Луччий малий достаток праведника, як наддостатки многих беззаконників. (Псалми 37:16)

Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом. (Псалми 119:14)

Луччий для мене закон уст твоїх, як тисячі золота і срібла. Йод. (Псалми 119:72)

Тому люблю заповідї твої над золото і над щире золото. (Псалми 119:127)

Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання. Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота. Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею. В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава. (Приповісті 3:13-16)

Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире; Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь. (Приповісті 8:10-11)

І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість; Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла. Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками, Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю. (Приповісті 8:18-21)

У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї. (Приповісті 15:16)

Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі. (Приповісті 16:8)

Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло. (Приповісті 16:16)

Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати. (Приповісті 16:19)

Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний. (Приповісті 19:1)

Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні. (Приповісті 20:15)

Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло. (Приповісті 22:1)

Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає. (Приповісті 28:6)

Від того, кому багато дано, багато й вимагатимуть

Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него. (Луки 12:48)

Благословення багатства

Праведних буде нагороджено процвітанням

За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду. (Приповісті 13:21)

В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій. (Приповісті 15:6)

Багатство для людини, що роздумує над Божим Словом

Блаженний чоловік, що не ходить на раду безбожних і не ступає слїдом за грішниками, анї засїдає на зборах злоріків, Но в законї Господа любується й розмишляє о законї його день і ніч! І буде він як дерево посаджене над водистими потоками, що приносить овочі свої у пору свою, і котрого лист не вяне; і що він творить, все удається йому. (Псалми 1:1-3)

Ті, що процвітають, поклонятимуться Господеві

Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою. (Псалми 22:29)

Молитва про процвітання

Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм. (Псалми 106:5)

Просїть спокою для Єрусалиму! Нехай дасть Бог щасну долю тим, що люблять тебе! Нехай буде мир серед мурів твоїх, і супокій певний в палатах твоїх! (Псалми 122:6-7)

Благословити ме тебе Господь із Сиона, і нехай дасть тобі бачити щасливу долю Єрусалиму по всї днї життя твого, (Псалми 128:5)

Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй. (3 Івана 2)

Багаті побожні люди

І взяв Аврам Сару, жінку свою, да Лота, сина брата свого, і все майно своє, яке нажили в Гаранї, і всякі душі, що здобули в Гаранї, та й зійшли геть, щоб ійти в землю Канаанську. І прийшли в Канаан землю. (Буття 12:5)

І був Аврам богатий вельми на скотину, на срібло й на золото. (Буття 13:2)

І речено було до Аврама: Знаючи знай, що переселятись буде потомство в землю не свою, і підневолять його, і тїснити муть його чотири ста лїт. Народові ж тому, що йому будуть підневолені, дам присуд я, а потім ізийдуть геть із майном великим. (Буття 15:13-14)

Авраам же був старий, у лїтах приклонних, і Господь благословив Авраама в усьому. (Буття 24:1)

Дївиця ж була дуже вродлива, дївувала ще, нїхто не взнав її. Війшовши ж до колодязя, сповнила водоноса свого та й ійде вгору. (Буття 24:16)

Господь же благословив пана мого велико, і зробивсь він великим; і дав йому товар і отари, і срібло й золото, і раби і рабинї, і верблюди й осли. (Буття 24:35)

І збогатився чоловік безлїч, і було в його скотини много, і раби, і рабинї, і верблюди, й осли. (Буття 30:43)

Прийми благословеннє моє, що я принїс тобі, бо мене Бог благословив, і всього доволї в мене. І присилував його, і взяв він. (Буття 33:11)

І знявши Фараон перстеня з руки своєї, надїв його на руку Йосифові, і вдїг його в шати білі, і возложив ланьцух золотий йому на шию. (Буття 41:42)

Возвістїте панотцеві мойму про всю славу мою в Египтї і про все, що ви бачили, та хутенько приведїте панотця мого сюди. (Буття 45:13)

І позабирали статки свої й усе майно, що надбали в Канаан землї, і прибули в Египет Яков і все насїннє його з ним. (Буття 46:6)

І пробував Ізраїль у землї Египецькій, у Госен землї, і мали вони в їй наслїдню державу, і були плодющі й намножувались велико. (Буття 47:27)

То сказав їм: з великими скарбами й статками, з сріблом і золотом, міддю й залїзом і з безлїччю одежі вертаєте ви додому; роздїлїть же добичу, що здобули від ворогів своїх, з браттєм своїм. (Ісус Навин 22:8)

В Ноеми був родич з чоловікового роду, на ймення Бооз, чоловік дуже заможний, з Елимелехового роду. (Рут 2:1)

Ой Ізрайлеві дочки, плачте по Саулї! Він у пурпур одягав вас, в радощі рядив вас; за його на вас золото блищало. (2 Самуїлова 1:24)

Як побачила ж цариця Сабська всю мудрість Соломонову, й палату, що збудував, Не хотїла я няти віри переказам, аж покіль прибула сама та й побачила все своїми очима. Та менї й половини не сказано. У тебе більш мудростї й заможностї, нїж ійде чутка, що я перечула. (1 Царів 10:4, 7)

І рече йому Бог: За те, що ти просив сього, а не випрошував довгого віку, або багацтва, або смертї ворогів твоїх, а прохав розуму, щоб уміти судити, То я вволю твою волю: даю тобі мудре й розумне серце, так що рівнї тобі нї перше тебе не було, нї послї тебе не зявиться. Ба й тим, чого не прохав єси, надїляю тебе: і багацтвом, і славою, так що рівнї тобі не буде між царями, покіль віку твого; (1 Царів 3:11-13)

І засїв Соломон на престолї Господньому, яко царь, замість Давида, отця свого, й щастилось йому, й ввесь Ізраїль корився йому. (1 Хронік 29:23)

І помер в добрій старостї, нажившись на сьвітї в багацтві й славі; й зацарював Соломон, його син, замість його. (1 Хронік 29:28)

І сказав Бог Соломонові: За те, що в тебе се було на думцї, й ти не просив багацтва, маєтків і слави та душ твоїх ворогів, анї не просив довгого віку, а просив собі мудростї й знання, щоб правити моїм народом, що над ним поставив я тебе царем, Буде тобі дана премудрість і знаннє, а багацтва, достатки й славу дам я тобі такі, яких не було в царів переднїйш за тебе й не буде після тебе. (2 Хронік 1:11-12)

І переважив Соломон усїх царів на землї заможностю і мудростю. (2 Хронік 9:22)

І зміцнив Господь царство в руцї його, й давали всї Юдеї дари Йосафатові, й було в його багато добра й слави. (2 Хронік 17:5)

І Филистії приносили Йосафатові дари, а на податки срібло; так само й Араби приганяли йому баравів сїм тисяч сїмсот та козлів сїм тисяч сїмсот. І підносився Йосафат все висше в гору й побудував в Юдеї твердинї та міста запасові. (2 Хронік 17:11-12)

І мав Йосафат велике багацьтво й славу; і поріднився він із Ахабом. (2 Хронік 18:1)

І мав Езекія багацтво й славу дуже велику, й зробив собі скарбівню на срібло й золото, й дороге каміннє, та на пахощі, і щити, й на всякий дорогоцїнний посуд, І комори на добутки з землї, на хлїб, вино й оливу, і стайнї про всякий скот, і загороди про череди; І побудував собі міста. А черед овець та товару було в його дуже много, бо Бог дав йому дуже великі маєтки. Він же, Езекія, загатив верхню течію води Геона й провів її на низ до західнього боку міста Давидового; й щастилось Езекії в кожному дїлї його. (2 Хронік 32:27-30)

І зайняли вони утверджені міста й родючу землю, й забрали доми, повні всякого добра, криницї висїчені (в каменї), виноградники й сади маслинні і силу дерева (з овощами) на їжу. Вони їли, насичувались, ставали гладкі й жили в гараздї, по великій добротї твоїй. (Неемія 9:25)

А статку було в його сїм тисяч овець, три тисячі верблюдів, пятьсот ярем волів, пятьсот ослиць і багацько челяди, так що переважував сей чоловік усїх осадників на востоцї. (Йов 1:3)

Тодї поставив царь високо Седраха, Мисаха й Авденага в краю Вавилонському. (Даниїл 3:30)

Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса. (Матвія 27:57)

Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали! Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось, і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо; (1 Коринтян 4:8, 11-12)

Не задля недостатку глаголю; я бо навчивсь, що маю, тим і вдовольнятись. Умію і смирити ся, умію й достаткувати; усюди й у всьому навчивсь і насищати ся, й голодувати, й достаткувати й недостаток терпіти. Все здолїю в Христї, що мене покрепляє. Одначе добре ви зробили, що приймаєте участь у моєму горю. Знаєте ж і ви, Филипяне, що в починї благовіствування, як вийшов я з Македониї, нї одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні. Бо й в Солунь раз і вдруге прислали ви на мою потріб. Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуєть ся на користь вашу. Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу. (Филип'ян 4:11-18)

Господь тішиться процвітанням Своїх слуг

Нехай радуються і веселяться ті, що любуються правдою моєю, і най завсїди кажуть: Великий Господь, що любується спокоєм слуги свого. (Псалми 35:27)

Не всі процвітатимуть

...другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї; каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені, (котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних: І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування, тим що Бог лучче щось про нас провидїв, щоб не без нас осягли звершеннє. (Євреїв 11:36-40)

Ісус гідний прийняти багатство

...глаголючи голосом великим: Достоєн Агнець, заколений, приняти силу й багацтво, й премудрость, і кріпость, і честь і славу. (Об'явлення 5:12)

Мудрі можуть розбагатіти

Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть. (Приповісті 14:24)

Як здобувається багатство

Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь, Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном. (Приповісті 24:3-4)

Що заважає людям розбагатіти

Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти. (Приповісті 21:17)

Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє. (Приповісті 22:16)

Небезпеки багатства

Любов до багатства

Не вповайте на здирство, і не надїйтесь марно на грабіж! Коли росте багацтво, не прилягайте до него серцем вашим! (Псалми 62:10)

Гордість

Се ти нїби твоєю мудростю й розумом надбав собі достатки й зібрав у скарбівнях твоїх золото й срібло; Ти нїби великою мудростю твоєю та купецтвом твоїм намножив багацтво твоє, й серце твоє згордїло задля достатків твоїх, — (Єзекіїль 28:4-5)

Багаті не повинні величатися, бо життя коротке

Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю, а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде. Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне. (Якова 1:9-11)

Хвалися Господом, а не багатством

Так говорить Господь: Нехай не хвалиться мудрий мудростю своєю й потужний потугою своєю, нехай не хвалиться багатий багацтвом своїм. Нї, хто хвалиться, нехай же ж хвалиться тим, що він розуміє і знає мене, знає, що я — Господь, котрий творю милость і суд і справедливість на землї, бо се до вподоби менї, говорить Господь. (Єремія 9:23-24)

Багатство дає відчуття безпеки

Багацтво — се утверджене місто багатиреві, а злиднї — се страх убогому. (Приповісті 10:15)

Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури. (Приповісті 18:11)

Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки. Господи, — з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився, (Псалми 30:6-7)

Ті, хто покладається на багатство

Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають. В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами. Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь. (Псалми 49:10-12)

Багатство схильне розділяти людей

І в Лота, що ходив з Аврамом, були й вівцї і товар і намети. І не вмішчала їх земля, щоб їм жити вкупі; бо майно їх було велике, так що не можна було жити вкупі. І була звяга між чабанами скоту Аврамового і між чабанами скоту Лотового. Канаанеї ж і Ферезії тодї жили на землї тїй. Рече ж Аврам Лотові: Нехай не буде звяги між мною й тобою і між чабанами моїми та чабанами твоїми: бо ми брати. Хиба ж не вся земля перед тобою? Відлучись від мене: коли ти налїво, я направо; коли ж ти направо, я налїво. І звівши Лот очі свої, побачив усю околицю Йорданську, що перше нїж зруйнував Господь Содому й Гоморру, вся до Сигора наповнена була водою, як сад Господень і як земля Египецька, І вибрав собі Лот усю околицю Йорданську, і відїйшов Лот ід востоку, і розлучився кожен із братом своїм. (Буття 13:5-11)

Сїяв же Ізаак у землї тій, і здобувсь того лїта на вроджай сторицею; благословив бо Господь його. І пійшов угору чоловік, і все більший був та більший, аж поки зробивсь великим вельми. Був бо в його статок отарний, і статок товарний, і велика купа рабів; позавидували ж йому Филистимцї. І всї колодязї, що повикопували раби батьківські, за живота Авраама, батька його, засипали землею. Каже ж Абимелех Ізаакові: Іди від нас; бо потужнїщий зробивсь єси од нас вельми. (Буття 26:12-16)

І позабирав Езав жени свої, та сини свої, та дочки свої, і всї раби в госпо́дї своїй, і скотину свою, й усе підуючне своє, і всї статки свої, що придбав у Канаан землї, та й помандрував Езав з Канаан землї, від брата свого Якова, у Сеїр землю. Були бо майна іх більші над те, щоб кочувати вкупі, і країна, де пробували вони, не зносила їх задля скотини їх. (Буття 36:6-7)

Горе вам, що наживаєте дом новий за домом, та прилучуєте поле до поля, так що другим нема вже й місця, наче б ви одні поселені на землї. (Ісая 5:8)

Багатство може розділяти християн

Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю. Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились. Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти. Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся. Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю. (1 Коринтян 11:18-22)

Багатство оманливе/може заглушити плідність

Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода. (Приповісті 11:18)

...і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетїло птаство, та й повизбирувало його. Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї; А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його. А засїяний в тернинї, се той, що чує слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся безʼовочним. (Матвія 13:4-5, 7, 22)

І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй: Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти: А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало. А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово, та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (Марка 4:2-3, 7, 18-19)

А инше впало між тернину; й розвившись тернина з ним, поглушила його. Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу. (Луки 8:7, 14)

Важко багатому ввійти в Царство

І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життє вічне? Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї. Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь, Не сьвідкуй криво; Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого. Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї? Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною. Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі. Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне. Знов же глаголю вам: Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти. Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ся? Ісус же, глянувши, рече їм: У людей се не можливе, у Бога ж все можливе. (Матвія 19:16-26)

І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати? Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог. Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр. Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого. Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест. Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі. І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти! Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти! Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти. Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись? Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога. (Марка 10:17-27)

Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою. Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого, та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє. (Луки 18:28-30)

Багаті, що не знають Господа, будуть навіки відлучені від Нього

Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив що-дня пишно. Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі, і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизали рани його. Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його. І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його. І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому. Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся. (Луки 16:19-25)

Багаті вважають себе мудрими

Чоловік багатий — мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить. (Приповісті 28:11)

Як багаті ставляться до бідних

Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда. (Приповісті 18:23)

Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї. (Приповісті 22:7)

Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони тягнуть вас на судища? Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо? (Якова 2:6-7)

Багатство може сприяти забуттю Господа

І як приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, що про неї клявся батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові й Яковові, що дасть тобі: великі й гарні міста, що ти не будував їх, І доми, повні всякого добра, що не ти ним сповняв їх, і повитїсувані з каменя колодязї, що ти не тесав їх, виноградники й сади, що ти не насаджував їх, і будеш ти до сита живитись: То остерегайся, щоб не забув про Господа, що вивів тебе з Египту, із дому неволї. (Повторення Закону 6:10-12)

В землю, де ти не в нуждї їсти меш хлїб і де нїчого не бракувати ме тобі; в землю, де каміннє желїзне, і де в горах можна тобі викопувати мідь. Щоб попоївши ти до сита, прославляв ти Господа, Бога твого, за добру землю, що дав тобі. Бережись, щоб не забувати тобі про Господа, Бога твого, як не додержувати меш заповідї його і присуди його і установи його, що їх заповідаю тобі сьогодня! Щоб, як їсти меш і будеш ситий, і побудуєш гарні домівки і розгосподаруєшся в них, І намножиться буйна і дрібна скотина в тебе, і стане в тебе багацько срібла й золота, і буде множитись все, що є в тебе, Щоб не неслось у гору серце твоє і ти не забув Господа, Бога твого, що вивів тебе з Египецької землї, з дому неволї; Що водив тебе величезним і страшенним степом, де пекельні гадюки-сарафи і шкорпіони, і суш безводна, та що точив тобі води з кременистої скелі; Годував тебе в степу манною, що її не знали батьки твої, про те, щоб упокорити тебе, і про те, щоб випробувати тебе, щоб добро чинити тобі в будуччинї твоїй, І щоб ти не казав в серцї свому: Сила моя й потуга руки моєї здобули менї сї маєтки! А мусиш памятати про Господа, Бога твого, що він дає тобі силу здобувати маєтки; щоб він додержав завіт свій, котрим він клявся батькам твоїм, як се нинї сталось. (Повторення Закону 8:9-18)

Бо я приведу їх в землю текучу молоком і медом, що оддати її я клявся батькам їх; і будуть вони живитись і стануть ситі і тучні; та й повернуться вони до инших богів і стануть служити їм, і зневажати мене, і зломлять завіт мій. (Повторення Закону 31:20)

Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру: Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом, Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно. (Приповісті 30:7-9)

Говорив я тобі, як ти ще в добрі проживав; ти ж відказував: не буду слухати. Така була вдача твоя з молодощів твоїх, що ти не слухав голосу мого. Усїх пастирів твоїх порозносить хуртовина, а приятелї твої пійдуть у неволю, й тодї ти засоромишся і окриєшся стидом за все ледарство твоє. (Єремія 22:21-22)

Бо кажеш: Я багатий, і збагатїв, і нїчого не потрібую; а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний, і вбогий, і слїпий і голий. Раджу тобі купити в мене золото, огнем перечищене, щоб збагатив ся; і білу одїж, щоб зʼодягнув ся, і не було видно сорому наготи твоєї; і мастю від очей намасти очі твої, щоб бачив. (Об'явлення 3:17-18)

Багатство викликає заздрість

Каже ж Абимелех Ізаакові: Іди від нас; бо потужнїщий зробивсь єси од нас вельми. (Буття 26:16)

Перечув же Яков слова синів Лабанових, що мовляли: Узяв Яков усе, що було в батька нашого, і з того, що було в батька нашого, вбивсь у всю славу його. (Буття 31:1)

Прокляття багатства

Прокляття викрадення

Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує. (Приповісті 13:8)

Прокляття безсоння

Роботящий солодко спить, чи він ізїв мало, чи багацько; а пересит не дає багатому заснути в смак. (Екклезіяст 5:11)

Горе, проголошене багатим

Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу. (Луки 6:24)

А нуте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять. Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла. Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і зʼїсть тїло ваше, як огонь. Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннє женцїв до ушей Господа Саваота дійшло. Розкошували ви на землї та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення. (Якова 5:1-5)

Чому нечестивим ведеться?

Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа. В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога! Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває. (Псалми 10:3-5)

Давидова. Не палай гнївом на злочинників, не завидуй творящим неправду. Вони бо, як трава, скоро поникнуть, і, як зелене листє, повянуть. Вповай тихим серцем на Господа, і дожидай його! Не запалюйся гнївом на того, кому щаститься дорога, на чоловіка, що лихі задуми свої сповняє! Бо лиходїї будуть знищені; хто ж надїється на Господа, ті будуть властенцями землї. Тілько ще трохи, і не буде беззаконника; і споглянеш на місце його, та й нема його. Тихі ж люде займуть землю, і будуть радуватись повним супокоєм. (Псалми 37:1-2, 7, 9-11)

Псальма Асафова. Що за благий Бог для Ізраїля, для чистих серцем! А я — мало що ноги мої не зійшли з дороги; мало що не поховзлись стопи мої. Бо я завидував бутним людям, бачивши щасливу долю беззаконних. Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване. Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде. Тому бута — намисто їх, а насильства — одежа їх. Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами. Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують. Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю. Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком. А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього? Ось там беззаконники, а нема в них журби нїякої; здобувають собі багацтва. Даремне дбав я про чистоту серця, вмивав руки мої в невинностї, Що дня приймаючи гірку муку, і що ранку мою кару. Коли б я сказав: буду ж і я так говорити, то я б спроневірився родові синів твоїх. І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця. Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх. На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль. Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування. Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх. (Псалми 73:1-20)

Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва. (Приповісті 11:16)

Праведним останеш ти, Господи, як би я хотїв судитись із тобою, а все таки буду я говорити до тебе про правосуд: чом се щаститься безбожним на їх дорозї, і добре дїєсь зрадливим? Ти понасаджував їх, і вони позакоренювались; ростуть і плодяться. Ти близько в них на устах, та далеко од серця їх. (Єремія 12:1-2)

Нечестиві багачі

Був же в Маонї чоловік, а майно його було в Кармелї. Чоловік той був вельми багатий; мав три тисячі овець і тисячу кіз; і був він саме на стриговинах овець своїх на Кармелї. (1 Самуїлова 25:2)

Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв. (Естер 1:4)

І оповідав Аман їм про велике багацтво своє й про многоту синів своїх, та про все те, як пошанував його царь і як підвисшив його над князями та слугами царськими. (Естер 5:11)

Земля стала повна срібла й золота, а скарбам їх і лїку не має; й переповнилась земля кіньми й безлїччю колесниць; (Ісая 2:7)

Як твої товари, бувало, морем розходились, годувались ними многі народи; великими достатками твоїми й торговлею твоєю царі земель богатились. (Єзекіїль 27:33)

А тепер сповіщу тобі правду: от іще три царі настануть в Персиї; потім четвертий перевисшить усїх великою заможністю, і як стане могутній через своє багацтво, то підбурить усїх проти царства Грецького. (Даниїл 11:2)

І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний. (Луки 19:2)

Заповідь не шукати процвітання певних людей

Не подоба тобі шукати миру з ними і добра для них по всї часи, вічно. (Повторення Закону 23:6)

Через се не видавайте ваших дочок за сивів їх, а дочок їх не беріть за синів ваших, і не шукайте мира з ними й добра їх по вік, щоб вам укріпитись і споживати добро землї тої та передати її в спадщину синам вашим на віки. (Ездра 9:12)

Хибний шлях до процвітання

Деякі процвітають, грішачи й не визнаючи гріха

Ефраїм мовляє: От, я таки забагатїв! придбав собі добра, та й у всїх моїх забігах не знайдесь незаконностї, що була б гріхом. (Осія 12:8)

Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи; я збагатився! а пастухи не жалують їх. (Захарія 11:5)

Деякі вдають побожність, щоб процвітати

Тодї каже Миха: Тепер знаю, що господь буде благодатен до мене, бо маю Левіта за жерця. (Суддів 17:13)

Різне

Коли будеш шукати його, так як срібла, й докопуватись його, як скарбу, — (Приповісті 2:4)

Ба й у думцї твоїй не лихослови цареві, й у ложницї твоїй не клени потужних; бо пташка може перенести слово твоє, й крилата переказати мову твою. (Екклезіяст 10:20)

Люди іноді обманюють щодо свого фінансового стану

Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий. (Приповісті 13:7)

Гроші як образ цінності Царства Божого

Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радїючи, йде та й продає все, що має, та й купує ту ниву. Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перел; і знайшовши він одну перлу дорогоцїнну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її. (Матвія 13:44-46)

Праведне життя порівнюється зі сріблом

Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь. (Приповісті 10:20)

Суд над багатими нечестивими народами

Тим переносять вони останки добутку, та, що врятували, поза ріку Арабську. (Ісая 15:7)

О, ти, що живеш над великими водами, багатий на скарби! прийшов кінець твій, — міра захланностї твоєї! (Єремія 51:13)

І промов до Тиру, що оселився в затонах морських, що торгує з народами по многих островах: Так говорить Господь Бог: Тире! ти мовляєш: Я звершена краса! Тарсис торгував із тобою множеством усякого добра свого: срібло, золото, цину й оливо привозили вони на ринок твій. Яван, Тубал й Мешех, — се торговцї твої; вони міняли товари твої за душі людські (раби) й мідяний посуд. Люде з Тогарму віддавали тобі за твої вироби конї возові й верхові та мули. Деданїї торгували з тобою; многі острови вели з тобою заміну й платили тобі слоновими зубами та чорним (гебановим) деревом. І Сирийцї торгували з тобою задля множества виробів твоїх, а платили за твої товари каменем-карбункулом, пурпуровими тканинами, мережками, виссоном, коралями й рубинами. Юдея й земля Ізрайлева торгували з тобою, і платили за твої вироби Миннитською пшеницею, пахощами, медом, оливою та балзамом. Дамаск торгував із тобою задля великої добірностї виробів твоїх і достатків твоїх Хельбонським вином і білою вовною. Дан і Яван Узальський платили за твої товари виробами залїзними; вимінювали в тебе кассію й калмус (тростину) пахущу. Дедан торгував із тобою сїдельними коверцями до їзди верхової. Арабія й усї князї Кедарські вели заміну з тобою: ягнята, барани й козли міняли в тебе. Купцї Сабайські й Раемські торгували з тобою всякими найлучшими пахощами й усяким дорогим каміннєм, а золотом платили вони за товари твої. Гаран і Хане й Еден, купцї Сабейські, Ассур і Хилмад торгували з тобою. Торгували вони з тобою дорогою одїжжю, шовковими квітчастими тканинами, що привозили їх на торговицю твою в дорогих скринях із кедрини, добре набитих. Тарсийські кораблї були твоїми караванами в торговлї твоїй, ти збагатився, зробився потужен на морях. Та на великі води завели тебе гребцї твої; східний вітер розібє тебе посеред моря. Достатки твої й товари твої та й усї склади твої; моряки твої й керманичі твої й ті, що латали часом проломини твої, й ті, що правили торговлею твоєю, та й усе військо твоє, і вся безлїч люду твого — все те в день упаду твого потоне в серцї моря. (Єзекіїль 27:3, 12-27)

Ізраїль — повнолозий виноград, багатий у плоди; та чим більш у нього плодів, тим і жертівників більше; чим лучша земля у нього, тим гарнїйше прибирають бовванів своїх. Роздїлилось у них серце, за те й жде їх кара; він повалить їх жертівники, потре їх божища. (Осія 10:1-2)

Ой голосїте, осадники нижньої дїльницї міста, бо щезнуть усї торговельники, вигинуть усї, що нагромадили срібла. І попадуться багацтва їх у здобич, а доми їх обернуться в пустки: побудують доми, а жити в них не будуть, понасаджують виногради, та вина з них пити не будуть. Нї срібло їх нї золото їх не зможе врятувати їх у день гнїву Господнього; огонь ревнивостї його пожере всю отту землю; бо пагубу, та й то не ждану, довершить він над усїма осадниками землї. (Софонія 1:11, 13, 18)

Тир побудував собі замки й намножив стілько срібла, як пороху, а волота, як на улицї грязї. Та ось, Господь зробить його бідним й зломить силу його на морі, та й самого його пожере огонь. (Захарія 9:3-4)

Цар не мав надто багатіти

Тільки не буде він заводити багацько коней, і не вертати ме людей в Египет, щоб можна було заводити багацько коней; бо ж Господь приказав вам: Більш уже не можна вам вертатись сїєю дорогою. Так само не буде він заводити в себе багацько жіноцтва, щоб серце його не відступило. Та й срібла і золота не буде він багацько нагромаджувати в себе. (Повторення Закону 17:16-17)

Царі порушили заповідь не багатіти надто

І було в Соломона сорок тисячей коней до колесниць, а дванайцять тисяч коней верхових. (1 Царів 4:26)

І було в золотї, що приходило до Соломона кожного року, ваги шістьсот шістьдесять і шість талантів, Опріч того, що приходило від продавцїв, і з торгу купецького й від усїх царів Арабських і від намісників земських. І повелїв царь Соломон виготовити двістї великих щитів із кованого золота; шістьсот секлів золотих обернув на кожен щит; До того триста меньших щитів із кованого золота; три секлі золота обернув на кожен щит, і повішав їх царь у кедровому дому. Далїй повелїв царь виготувити престола з слонової костї, й обтягнув його щирим золотом. Шість ступенів вело до престола; верховина за престолом була закруглена, а на сїдилищі були з обох боків поруччя, а коло поруччя стояло двоє львів. Дванайцять же левчуків стояло на шести ступенях з обох боків. Такого не було нї в якому царстві. І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота та й усе знаряддє в кедровому будинку було з чистого золота; нїчого не було з срібла, бо срібло за Соломонових часів вважали нї за що; Бо в царя Соломона були Тарсійські кораблї на морі при кораблях Гирамових. Що три роки приходили Тарсійські кораблї й привозили золото, слонову кість і обізян і пави. Царь Соломон переважив усї царі на землї заможностю й мудростю. І ввесь сьвіт жадав бачити Соломона, щоб чути премудре слово його, що вложив йому Бог у серце. При тому кожен приносив гостинця: срібне й золоте знаряддє, одїж і зброю, пахощі, конї й мули, що року. І наробив собі Соломон множество колесниць і комонника: в його було тисяча й чотириста колесниць і дванайцять тисяч комонника; а порозміщував він їх по колесничнїх городах та між прибічниками царськими в Ерусалимі. І зробив царь срібло в Ерусалимі в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по полях. А виводив Соломон конї з Египту й з Куви; царські купцї вистачають бувало їх із Куви за певну плату. (1 Царів 10:14-28)

І набрав Соломон колесниць і верховцїв; і було в його тисяча чотириста колесниць і двайцять тисяч верховцїв; а порозміщував він їх по колесничнїх містах та при цареві в Ерусалимі. І зробив царь срібло та золото в Ерусалимі в рівній цїнї з простим камїннєм, а кедри задля їх множества в одній цїнї з сикоморами, що на низинах. Конї для Соломона приводили з Египту та з Куви; царські купцї з Куви доставляли їх за готові гроші. Кожну колесницю приставляли з Египту за шістьсот секлів срібла, а коня — за сто пятьдесять. Так само приставляли вони своїми руками для всїх царів Геттїйських і царів Арамейських. (2 Хронік 1:14-17)

Нехай буде слава Господеві, Богові твойму, що зволив посадити тебе на престол свій за царя в Господа, Бога твого. Се тому, що Бог твій полюбив Ізраїля, і хотїв зміцнити його на віки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинив суд та правду. І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велику силу пахощів та дорогого каміння; й не бувало таких пахощів, які подарувала цариця Сабська цареві Соломонові. А слуги Гирамові й слуги Соломонові, що привезли золото з Офира, привезли й червоного дерева та благородного каміння. І поробив царь з сього червоного дерева східцї до дому Господнього і до дому царського, і цитри та псалтирі для сьпівцїв. І не видано було нїчого такого переднїйше в землї Юдейській. Царь же Соломон дав царицї Сабській усе, чого вона забажала і чого вона просила, окрім подібних річей, які вона привезла цареві. І вибралась вона назад у землю свою, вона й прислуга її. Ваги в золотї, що приходило до Соломона що року, було шістьсот шістьдесять шість талантів золота; Окрім того, приносили посланцї та купцї, та й всї царі Арабські й намісники земські приносили золото та срібло Соломонові. І зробив царь Соломон двістї великих щитів із кованого золота, — по шістьсот секлів кованого золота пішло на кожний щит, — І триста щитів меньших з кованого золота, — по триста секлів золота пішло на кожний щит; і помістив їх царь в домі з Ливанського дерева. І зробив царь великий престол із слонової костї, й обтягнув його щирим золотом. І шість східцїв до престола й золотий підніжок, прироблений до престола, й поруччя по обидва боки сїдалища, а два леви, стояли коло поруччя, Дванайцять же левчуків стояло там на шести ступенях по обидва боки. Не було такого (престола) нї в одному царстві. І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота, та й усе знаряддє в будинку з деревнї Ливанської були з добірнього золота; срібло за часів Соломонових вважалось нї защо, Бо цареві кораблї ходили в Тарсис із слугами Гирамовими, й що три роки вертались кораблї з Тарсиса, й привозили золото й срібло, слонову кість і малпи й пави. І переважив Соломон усїх царів на землї заможностю і мудростю. І всї царі на землї бажали бачити Соломона, щоб послухати мудростї його, що вложив йому Бог у серце. І кожний з їх приносив у дарі посуд срібний, і посуд золотий, і вбрання, зброю й пахощі, конї й мули, що року. І було в Соломона чотири тисячі стаєн на конї й вози, й дванайцять тисяч їздецїв, а порозміщував він їх по колесничнїх містах і при цареві — в Ерусалимі; І панував він над усїма царями, від ріки Евфрату до землї Филистійської й до гряниць Египту. І зробив царь в Ерусалимі срібло в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по низинах. (2 Хронік 9:8-27)

Пророцтво

І дочки Тирські, дуки народів, з дарами шукати муть лице твоє. (Псалми 45:12)

І зрадїв Езекія послами та й показав їм свою скарбівню, срібло й золото й пахощі й дорогі мастила й всю скарбівну комору свою, та й усе, що було в скарбівнях у його: не було нїчого, чого б не показав їм Езекія у своїй палатї й в усьому обсязї панування свого. І поспитав Ісаїя: Що бачили вони в палатах у тебе? І каже Езекія: Бачили все, що є в палатах у мене; нема нїчого в скарбівнях у мене, чого б я не показав їм. І сказав Ісаїя до Езекії: Вислухай же слово Господа сил: Прийде час, що все, що є в твоїх палатах, та що попризбірували батьки твої по сей день, буде перевезено в Вавилон; нїчого не зостанеться, — глаголе Господь. (Ісая 39:2, 4-6)

Глянеш і зрадїєш; забється й поширшає серце в тебе; бо все багацтво морське попливе тобі в руки, власність народів прибуде до тебе. Безлїч верблюдів покриє тебе — дромедарі з Мадіяму і з Ефи; сила їх прийде з Саби, привезуть золото й ладан, і звістять славу Господню. Се мене дожидають острови, а навперед них несуться кораблї Тарсийські, щоб перевезти синів твоїх з дальнього далеку, а з ними срібло їх і золото їх імені Господа, Бога твого й Сьвятого Ізрайлевого, бо він прославив тебе. І будуть у тебе брами все отвором стояти; нї в день нї в ночі не будуть зачинятись, щоб достатки народів до тебе прибували й царі їх приходили. (Ісая 60:5-6, 9, 11)

А ви будете зватись сьвященниками Господнїми, величати муть вас слугами Бога нашого; будете користуватись достатками народів і славитись їх славою. За ваш сором оддано буде вам удвоє; за стид будуть вони радуватись своєю долею, бо в країнї своїй удвоє стільки посядуть; веселощі вічні будуть у них. (Ісая 61:6-7)

Двигону всї народи, — й прийде Той, що його бажають усї народи, й сповню дом сей славою, говорить Господь сил небесних. (Огій 2:7)

Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи мої попереповнюються знов добром, і потїшить Господь Сиона, й вибере собі знов Ерусалим. (Захарія 1:17)

Чи не сї ж самі слова проголошував Господь через попередних пророків, як іще Ерусалим був люден і зупокоєн із городами своїми навкруги, та як полуденні країни й низина були залюднені? (Захарія 7:7)

...і царі землї, і вельможі, і багаті, і тисячники, і сильні, і всякий невільник, і всякий вільний скрились у печерах і скелях гірських, і кажуть скелям і горам: Впадїте на нас, і закрийте нас від лиця Сидячого на престолї, і від гнїва Агнця, (Об'явлення 6:15-16)

І зробить він, щоб усїм малим, і великим, і багатим, і вбогим, і вольним, і невольним дано пятно на правій руцї їх, або на чолї їх. І щоб нїхто не міг куповати або продавати, як тільки, хто має пятно або імя зьвіра, або число імени його. (Об'явлення 13:16-17)

А жінка зʼодягнена в багряницю і кармазин, і озолочена золотом, і дорогим каміннєм, і перлами, а в неї золота чаша в руцї її, повна гидоти і нечистоти блудодїяння її, (Об'явлення 17:4)

Бо пристрасним вином блудодїяння свого напоїла всї народи, і царі земні блудили з нею, і купцї земні з превеликої розкоші її збагатїли. (Об'явлення 18:3)

І купцї земні заплачуть, і засумують по нїй; товару бо їх нїхто вже не купить, товару: золота, і срібла, і каміння дорогого, і перел, і виссону, і багряницї, і шовку, і кармазину, і всякого дерева пахучого, і всякого посуду з кости слонової, і всякого посуду з дерева дорогого, і з мідї, і з желїза, і з мрамора; і цинамону, і пахощів, і мира, і ладану, і вина, і оливи, і муки, і пшеницї, і скоту, і овець, і коней, і возів, і тїл, і душ людських. І овощі, бажання душі твоєї, відійшли від тебе, і все, що тучне і сьвітле, відійшло від тебе, і вже більш не знайдеш того. Купцї сього всего, котрі збогатїли з неї, оддалеки стануть із страху перед мукою її, і будуть плакати, та сумувати, та казати: Горе, горе (тобі), городе великий, зʼодягнений у виссон, і багряницю, та кармазин, та озолочений золотом, і в каміннях дорогих, та перлах. Одної бо години спустошене таке багацтво. І всякий керманич, і ввесь народ, що в кораблях, і корабельники і всї, що на морі орудують, стояли оддалеки, і покликували, дивлячись на дим пожару його, і казали: которий подібний городу великому? І посипали попелом голови свої, і кликали плачучи, та сумуючи, й казали: Горе, горе (тобі), городе великий, в котрому забогатїли всї, що мають кораблї на морі, багацтвом твоїм; одної бо години спустошений! (Об'явлення 18:11-19)

Перспектива багатства як спонука

І сїдайте осадами з нами, і наша країна буде перед вами. Сїдайте осадами й торгуйте і здобувайтесь на добро в їй. Каже ж ото Сихем до батька й до братів її: Дайте менї знайти ласку в очах ваших, і що ви скажете менї, дам. Вимагайте над звичай віно й подарунки; дам, скількі скажете менї, аби оддали дївицю заміж. (Буття 34:10-12)

Люде сї в ладу з нами, тим нехай сїдають осадами в нас на країнї, да й торгують у їй; бо наша країна простора геть про них. Берімо дочок їх собі і оддаваймо дочок наших їм. І стада їх, і майно їх, всяка скотина їх хиба не наші? Оце ж поєднаймось із ними, дак і осядуться з нами. (Буття 34:21, 23)

І говорили Ізрайлитяне: бачите сього чоловіка, що он виходить? Виступає він, щоб зневажати Ізраїля; коли б хто вбив його, то царь одарував би його багацтвом, і оддав би дочку за його, а родину батька його звільнив би від усякої данини. (1 Самуїлова 17:25)