Божа частина

Згідно з Писанням, Бог є остаточним Власником землі та всього, що її наповнює. Його суверенність виявляється в тому, що Він керує подіями, народами і серцями людей.

Бог — Власник усього

Бог — Власник усього на землі

І благословив його, і рече: Благословен ти, Авраме, від всевишнього Бога, Владики неба і землї! (Буття 14:19)
Рече ж Аврам до царя Содомського: Здіймаю руку мою до Господа Бога вишнього, що сотворив небо й землю: (Буття 14:22)
І каже йому Мойсей: Скоро вийду з городу, здійму руки мої до Господа, і громи втихнуть, і гряду з дощем не буде вже, щоб зрозумів єси, що земля Господня. (Вихід 9:29)
Оце ж, коли будете гласу мого послухати й хранити завіт мій із вами й умову, дак будете пай мій в народах, моя ж бо земля вся вселенна, (Вихід 19:5)
Поглянь, небо й небеса небес, земля і все, що на нїй, все від Господа, Бога твого, і все його. (Повторення Закону 10:14)
Твоя, Господи, величність, і сила, й слава, й побіда, й пишнота, й все, що на небі й на землї, твоє; твоє, Господи, царство, й ти висший над усе, яко Владика. Бо хто я й хто народ мій, що ми спромоглись, так як оце, жертвувати? Але від тебе все, й з твоєї руки все, що ми віддали тобі; Ми бо чужинцї й приходнї перед тобою, як і всї батьки наші; неначе тїнь життє наше на землї, й нїчого нема тревалого. Господи, Боже наш! усї оцї достатки, що ми наготували для збудування дому тобі, твоєму іменню сьвятому, воно з твоєї руки, й все твоє. (1 Хронік 29:11, 14-16)
Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє! (Йов 41:3)
Псальма Давидова. Господня земля і вся повня її; круг землї і хто живе на йому. (Псалми 24:1)
Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її. (Псалми 50:12)
Встань, Боже! Суди землю, ти бо маєш право судити всї народи. (Псалми 82:8)
Твої небеса і земля твоя; земного круга і всю повню його ти основав єси. (Псалми 89:11)
В руцї його всї глибинї землї, його ж і гори високі. І море його, він сотворив його; й сушу руки його сотворили. (Псалми 95:4-5)
Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого. (Псалми 104:24)
Бо Господня земля і повня її. (1 Коринтян 10:26)

Притча, що показує Боже володіння

Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої, і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз. Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів. Так само й той, що два, придбав і він других два. Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них. І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними. Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого. Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними. Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого. Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав; і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє. Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав: так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою. Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів. (Матвія 25:14-28)

Господь тримає все разом

Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах, (Євреїв 1:3)
Він єсть перш усього, і все в Ньому стоїть. (Колоссян 1:17)

Конкретне майно, що належить Богові

Земля

А землї не продавати мете на віки, бо земля моя; приходнї бо і комірники ви в мене. (Левит 25:23)

Золото і срібло

І взяла єси прикраси твої з мого золота й мого срібла, що я понадаровував тобі, та й поробила собі мужеські подобини з них і блудувала з ними. (Єзекіїль 16:17)
Моє срібло й моє золото, говорить Господь Саваот. (Огій 2:8)

Тварини

Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах. Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях — моя. (Псалми 50:10-11)

Бог керує кожною подією

Господь керує всіма подіями на землі

Твоя, Господи, величність, і сила, й слава, й побіда, й пишнота, й все, що на небі й на землї, твоє; твоє, Господи, царство, й ти висший над усе, яко Владика. І багацтво й слава від лиця твого, й ти володїєш над усїм, і в твоїй руцї сила й могучість, і твоя власть, зробити кожного великим і дужим. (1 Хронік 29:11-12)
Все, що Господеві подобається, творить він на небесах і на землї, на морях і в глибинях. (Псалми 135:6)
У полу кидається жереб, та випад його від — Господа. (Приповісті 16:33)
Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою? (Приповісті 20:24)
І промовив Даниїл: Нехай буде хвалене ймення Господнє від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила; Він змінює час і роки, скидає царів і настановлює царів, дає мудрість мудрим і розум розумним; (Даниїл 2:20-21)

Господь допускає важкі обставини

Тодї поприходили до його всї брати його й усї сестри його й всї давні знаємі його, й їли хлїб із ним у його в домівцї; виявлювали йому свої жалощі й розважали його про все нещастє, яке допустив був на його Господь. І подарував йому кожен зміж їх кеситу й золоту каблучку. (Йов 42:11)
Щоб дознались од восходу аж до заходу сонця, що нема понад мене, що я — Господь і нема иншого. Я роблю й сьвітло й темряву, посилаю долю й недолю; я, Господь, усе це роблю. (Ісая 45:6-7)
Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває! Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє? (Плач Єремії 3:37-38)
Чи затрубить труба в містї, й люде не злякаються? Чи ж складеться в містї лихо без Божої волї? (Амос 3:6)

Господь використовує кожну обставину на добро в житті побожних

Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові (Його) покликані; (Римлян 8:28)

Приклад того, як Господь допустив важкі обставини заради остаточного добра

Тепер же не сумуйте, і не вдавайтесь у тугу, що продали мене сюди; про те бо, щоб ми були живі, послав мене Бог перед вами. Се ж бо вже друге лїто голодує земля, а ще пять років осталось, що не буде нї оранки нї жнив. І послав мене Бог поперед вами переховати вам останок на землї, і ратувати ваші душі великим поратунком. Оце ж не ви послали мене сюди, а Бог, і зробив мене отцем Фараонові, і паном усього його дому, і зверхником усієї землї Египецької. Ідїте ж хутко до панотця мого, і промовте йому. От що говорить син твій Йосиф: Бог зробив мене паном усього Египту; йди ж до мене, не гайся. (Буття 45:5-9)

Погляд тілесної людини на керування подіями

І звернувсь я й добачив під сонцем, що не швидким допадаєсь нагорода за побіг; не хоробрим — побіда; не мудрим — хлїб; не розумним — багацтво, й не тямущим — ласка, тільки час і случай у всїм. (Екклезіяст 9:11)

Конкретні події та речі, якими керує Господь

Господь спрямовує серця людей

В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє. (Приповісті 21:1)

Господь може дати побожним прихильність інших

Но Господь був з Йосифом і змилосердивсь до його, і дав йому ласку в очу доглядника темничнього. (Буття 39:21)
І справляли сьвято опрісноків сїм день в радощах, бо Господь звеселив їх і навернув до їх серце царя Ассирийського, щоб скріпити їх руки до будовання дому Господа, Бога Ізрайлевого. (Ездра 6:22)
Та й лист до Асафа, доглядника лїсів царських, щоб дав менї деревнї на ворота в твердинї, що при домі Божому, й на міські мури, та на дім, в котрому б менї жити. І дав менї царь, бо добродїйна рука Бога мого була надо мною. І я оповідав їм про добродїйну для мене руку Бога мого, а так само й слова царя, що він говорив менї. І сказали вони: будемо будувати, — і скріпили руки свої на добре дїло. (Неемія 2:8, 18)

Приклад ізраїльтян, що забрали майно єгиптян

І дам ласку людям сим в очу в Египтянів, і станеться, що, як вийдете, пійдете не в порожнї. Нї! нехай усяка молодиця пожичить у сусїдки своєї і в такої, що пробуває в господї в неї, клейноти срібні і клейноти золоті і шати, та й понадїваєте на сини ваші й дочки ваші, і пограбуєте Египтянів. (Вихід 3:21-22)
І чинили сини Ізрайлеві по слову Мойсейовому, і вижичали в Египтян клейноти срібні й клейноти золоті й шати. І дав Господь ласку людям в очу в Египтян, що вволяли волю їх, і спліндрували вони Египтян. (Вихід 12:35-36)

Господь робить деяких людей запеклими

Я ж окаменю запекле серце Фараонове, щоб уганяв за ними, і прославлюсь на Фараоні й на всьому війську його, і зрозуміють Египтяне, що я Господь. І вчинили так. (Вихід 14:4)
Та затявся Сигон, царь Гезбонський, і не дозволив нам перейти через землю свою; бо Господь, Бог твій, зробив духа його запеклим а серце його камінним, щоб віддати його в руки тобі, як се й сталось. (Повторення Закону 2:30)

Господь керує пожадливістю серця

Три рази що року мусить показуватись увесь муський пол ваш перед лицем Господа, Бога Ізраїлського: Бо повиганяю народи сперед тебе і розпросторю границї твої, і нїхто не посягне на землю твою, як виходити меш, показатись перед Господом, Богом вашим, три рази що року. (Вихід 34:23-24)

Господь керує народами

...і зробив з однієї крови ввесь рід чоловічий, щоб жили на всему лицї землї, відграничивши наперед призначені часи і границї домування їх, (Дії 17:26)
Але прийшов до його чоловік Божий та й сказав: Царю! нехай не йде з тобою військо Ізраїлське, бо нема Господа з Ізрайлитянами, з усїма синами Ефраїмовими. Йди ти сам, роби дїло, покажи відвагу в битві; а як нї, то повалить тебе Бог перед лицем ворога, бо в Бога є сила й піддержати й повалити. І сказав Амасія чоловікові Божому: що ж робити з стома талантами, що я віддав військові Ізрайлевому? І сказав Божій чоловік: Господь може дати тобі більше від сього. (2 Хронік 25:7-9)
О, Ассур — він палиця мого гнїву, а кий в руцї його — се моя досада! Я пошлю його на народ сей безбожний, на той нарід, що підпалює гнїв мій, та дам йому приказ, ограбити його до нитки, здобувати здобич у його, та, мов грязюку на дорозї, його місити. (Ісая 10:5-6)