Попередній розділ
УпередженістьЗаповідь сплачувати податки
Тим же треба коритись не тільки ради гнїва (кари), та й ради совісти. Того ж то й данину даєте; слуги бо Божі вони, що раз-у-раз того пильнують. Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь. (Римлян 13:5-7)
Ісус схвалював сплату податків
Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї? Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри? Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария. І рече до них: Чиє обличчє се й надпись? Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові. (Матвія 22:17-21)
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати? Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив. Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве. І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому. (Марка 12:14-17)
Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї? Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте? Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве. Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові. (Луки 20:22-25)
Приклади сплачених податків
Меса ж, царь Моабіїв, мав великі стада й вистачав цареві Ізрайлевому раз-по-раз по сотнї тисяч овець і по сотнї тисяч баранів із рунами. (2 Царів 3:4)
І розложив Менаїм те срібло на Ізрайлитян, на всїх заможних людей, по пятьдесять секлів срібла на кожного чоловіка, щоб давати цареві Ассирийському. І відступив царь Ассирийський, і неоставався там у землї. (2 Царів 15:20)
Фараон же Нехао задержав його в неволї в Ривлї, в країнї Ематській, щоб не царював у Ерусалимі, й наложив на землю грошевої кари сто талантів срібла й талант золота. І давав Йоаким Фараонові срібло й золото. Він розцїнував землю, щоб виплачувати Фараонові, скільки приказував. Від кожного з народу землї, як кого цїновано, брав срібло й золото, щоб виплачувати Фараонові Нехао. (2 Царів 23:33, 35)
Ще ж дається від мене приказ про те, в чому ви маєте допомагати тим старшинам Юдейським при будуваннї того дому Божого, а то: з майна царського з зарічаних поборів — зараз беріть і давайте тим людям, щоб робота не ставала; (Ездра 6:8)
Особлива нагорода — звільнення від податків
І говорили Ізрайлитяне: бачите сього чоловіка, що он виходить? Виступає він, щоб зневажати Ізраїля; коли б хто вбив його, то царь одарував би його багацтвом, і оддав би дочку за його, а родину батька його звільнив би від усякої данини. (1 Самуїлова 17:25)
Від левитів не вимагали податків/данини
І нехай буде відомо вам, щоб нї на кого з сьвященників або левітів, сьпівцїв, воротарів, нетинеїв і прислуги при сьому домі Божому не накладати нї податків, нї чиншу, нї гряничної оплати. (Ездра 7:24)
Ісус сплатив храмовий податок, щоб не спокусити
Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини? Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих? Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні. Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе. (Матвія 17:24-27)
Приклади сплаченої данини
І царював Соломон над усїма царствами од Евфрат-ріки до землї Филистійської й до границь Египецьких. Вони приносили гостинцї й служили Соломонові, покіль віку його. (1 Царів 4:21)
У дванайцятому роцї Ахаза, царя Юдейського, настав Осія Ілиєнко в Самариї царем над Ізрайлем, і царював девять год. І чинив невгодне в очах Господнїх, однак не так як царі Ізраїлські, що були перш його. Проти його виступив Салманассар, царь Ассирийський, і зробивсь Осія підневоленим йому, й платив йому данину. (2 Царів 17:1-3)
І зміцнив Господь царство в руцї його, й давали всї Юдеї дари Йосафатові, й було в його багато добра й слави. (2 Хронік 17:5)
І підносився Йосафат все висше в гору й побудував в Юдеї твердинї та міста запасові. (2 Хронік 17:12)
Він воювавсь із царем Аммонїїв і побідив їх, й дали йому Аммонїї того року сто талантів срібла і десять тисяч корцїв пшеницї, та десять тисяч ячменю. Се давали Аммонїї й на другий рік, і на третій. (2 Хронік 27:5)
І скинув його царь Египецький, прийшовши в Ерусалим, і накинув на край данину сто талантів срібла й талант золота. (2 Хронік 36:3)
І що в Ерусалимі були царі могучі й володїючі над усїм заріччєм, і давано їм податки, чинш й гряничну оплату. (Ездра 4:20)
Загроза через несплачену данину
Нехай же буде відомо цареві, що, як се місто буде збудоване й мури будуть поновлені, то вони не будуть давати нї податків, нї чиншу, нї граничної оплати, і нанесуть царському скарбові шкоду. (Ездра 4:13)