Порада

Писання наполегливо закликає шукати й слухати мудрої поради, що веде до успіху, мудрості й правильного проводу. Натомість відкидання побожної поради чи слідування пораді нечестивих веде до невдачі, сварок і навіть загибелі.

Порада заохочується

Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради; (Приповісті 1:5)
Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли. (Приповісті 1:25)
Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми; (Приповісті 1:30)
Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради. (Приповісті 12:15)
Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою — у тих мудрість. (Приповісті 13:10)
Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим. (Приповісті 19:20)
Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся. (Приповісті 20:18)
Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє. (Приповісті 27:9)
Лучший убогий та розумний молодик, нїж старий, а дурний царь, що не вміє приймати поради; (Екклезіяст 4:13)
Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити. (Луки 13:31)

Багато порадників заохочується

Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре. (Приповісті 11:14)
Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться. (Приповісті 15:22)
Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка. Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад. (Приповісті 24:5-6)

Більше людей підвищує продуктивність

І пятеро вас гнати ме сотню, а сотеро вас гнати ме десять тисяч, і падати муть вороги ваші од меча перед вами. (Левит 26:8)
Двом лучше, нїж одному, вони бо мають більшу користь із своєї працї; Бо як один упаде, другий підніме свого товариша. Горе ж одинокому, як упаде, а нема другого, що підняв би його. Так само, як лежать удвох, — їм тепло; а хто самітен, як йому нагрітись? І коли хто подужає одного, то удвох встоять проти його. Троіста нитка не так хутко рветься. (Екклезіяст 4:9-12)

Приклади надання/прийняття поради

І бачив тесть Мойсеїв усе, що він чинив з людьми, та й каже: Що се таке ти коїш із людьми? Про що седиш сам, а всї люде стоять коло тебе з ранку та й до вечора? І рече Мойсей тестьові свойму: Про те, що люде до мене ходять питати Бога. Як зайде в їх яка справа, приходять вони до мене, і я розсуджую кожного, та й ясую установи Господні й закони його. І каже Мойсеїв тесть йому: Не гаразд робиш ти се. Знеможешся й сам и сї люде, що з тобою, бо тяжке тобі се дїло тим, що не сила твоя справитись одному. Ось послухай лишень голосу мого; пораджу я тебе, дак і буде з тобою Бог. Бувай ти сам за людей перед Богом, та й доводити меш справи до Бога. І навчати меш їх установ й закону, і вказувати меш їм дорогу, що нею мусять ходити, і дїла, що мусять чинити. А сам ти вигледиш ізміж усїх людей зугадних, богобоязливих, людей щирих, що ненавидять здирство, та поставиш над їми тисяцькими, соцькими, полусоцькими й десяцькими. І нехай судять їх люде по всяк час, а всї великі справи доводити муть вони до тебе, усї ж малі справи судити муть самі. І лекше буде на тебе, і нести муть вони тягар укупі з тобою. Як се ти впорядкуєш і повелить се тобі Бог, дак устоїш, і всї цї люде прийдуть у займища свої супокійно. І послухав Мойсей голосу тестєвого, та й упорядкував усе так, як пораяв йому. (Вихід 18:14-24)
Тодї сказав Натан до Бетсаби, матері Соломонової: Чи ти чула, що Адонїя, Аггитин син, озвав себе царем, а Давид, наш пан, про те й не знає? Оце ж я раджу тобі: рятуй життє твоє й життє сина твого Соломона. (1 Царів 1:11-12)
Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї. Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них. Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої. (Йов 29:21-23)

Приклад ненадання/неприйняття поради

Амасія ж, вернувши після побою Ідумеїв, принїс богів синів Сеїру і поставив їх у себе за богів, і молився їм і кадив перед ними. І запалився гнїв Господа на Амасію, і послав він до його пророка, а той сказав йому: Чого ти обертаєшся до богів сього народу, що не спасли свого народу від твоєї руки? Як він так говорив до його, відповів царь: Хиба тебе настановили царським порадником? перестань, щоб не вбили тебе! І перестав пророк, промовивши: Знаю, що Бог призначив тебе на згубу, за те, що ти зробив се й не слухаєш моєї ради. (2 Хронік 25:14-16)

Джерела поради

Господь

У него ж (Бога) премудрість і міць; в його рада й розум. (Йов 12:13)
Благословити му Господа, що просьвітив мене; навіть вночі навчає мене внутро моє. (Псалми 16:7)
Хто такий чоловік, що боїться Господа? Вкаже він дорогу йому, котру вибрати має. (Псалми 25:12)
Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду. (Псалми 32:8)
Господь повертає в нїщо раду народів, він нївечить задуми людські. Присуд Господнїй тріває вічно, помисли серця його з роду в рід. (Псалми 33:10-11)
Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу. (Псалми 73:24)
Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь. (Приповісті 19:21)
Бо хлопятко народилось нам — син даний нам; власть на раменах його, а дадуть імя йому: Дивний, Порадник, Бог кріпкий, Отець будучого віку, Князь мира. (Ісая 9:6)
І спочине на йому дух Господень, дух премудростї й розуму, дух ради й кріпостї, дух знання й побожностї; (Ісая 11:2)
І се походить од Господа сил: дивні ради його, велика премудрість його! (Ісая 28:29)
Ти подаєш милость тисячам і відплачуєш батькївські гріхи в нутро дїтям по них; Ти, Боже великий і могучий, що ймя тобі Господь сил небесних. Великий ти в замірах і потужний в дїлах; твої очі бачні на всї стежки в людських дїтей, щоб платити кожному по його ходах і по плодах учинків його; (Єремія 32:18-19)

Наслідки нешукання Господньої поради

Так помер Саул за свою беззаконність, що вчинив перед Господом, за те, що не послухав слова Господнього та ще й вдався до чарівницї з запитаннєм, А не шукав Господа. За те він і погубив його, а царство віддав Давидові Ессеєнкові. (1 Хронік 10:13-14)
І взяли громадські мужі трохи харчі їх (покушати), та не поспитали в Господа ради. І запевнив їм Йозуа беспеку і вчинив умову з ними, щоб зоставити їх живими. І поклялись їм громадські мужі присягою. (Ісус Навин 9:14-15)
Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його. Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї. Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх. (Псалми 106:13-15)
Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом, Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього, Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них. (Псалми 107:10-12)

Господь керує порадами людей

Як донесли Давидові: Ахитофел також між зрадниками з Абессаломом, сказав Давид: Поглумись, Господи, над Ахитофелевою радою! І рече йому Давид: Як пійдеш ізо мною, то будеш ваготою менї, Але як вернешся у город і скажеш Абессаломові: Царю, я хочу бути слугою твоїм; я перше був слугою панотцеві твойму, тепер же буду тобі слугою; то обернеш у нївець раду Ахитофелеву. (2 Самуїлова 15:31, 33-34)
І поспитав Абессалом ув Ахитофеля: Порадь нас, що нам чинити? Рада ж Ахитофелева була здавна така важка, неначе рада самого Бога. Такою була всяка рада Ахитофелева й в Давида й в Абессалома. (2 Самуїлова 16:20, 23)
Як же ввійшов Хусій до Абессалома, каже йому Абессалом: Так і так радить Ахитофел. Чи маю чинити по його слову? Коли нї, говори ти. І відказав Хусій Абессаломові: На сей раз Ахитофелева рада не найлучша. І каже Хусій: Ти знаєш панотця твого й людей його, що вони хоробрі та ще й роздражнені, мов ведмедиця в полі, що в неї однято ведмежата. До того ж панотець твій войовник, що не ночлїгує з людьми. Певно тепер він у якій розчілинї, або де инде заховавсь. Як поляже кілька з людей при першому нападові на них, і почують се другі, так торочити муть: між людьми, прихильними до Абессалома, сталось побоїще. І тодї станеться, що й хоробрий, що серце в його левине, злякається їх, бо ввесь Ізраїль знає, що панотець твій невмірака, а його дружина також мужі хоробрі. Оце ж раджу: Нехай скупиться ввесь Ізраїль від Дана та й до Берсабиї круг тебе, щоб його було стілько, як піску на морському березї, й сам ти вирушиш посеред їх; Як ударимо на його, в якому б нї було місцї, де стрінемо його, й впадемо на його, як падає роса на землю, тодї не зостанеться нї один із мужів, що круг його. Коли ж би схоронився в який город, то ввесь Ізраїль обтягне город верівками, й ми стягнемо його в прірву, так що й камень на каменї не зістанеться. І промовив Абессалом і всї Ізрайлитяне: Рада Архійця Хусія крашча над Ахитофелеву раду. Так то Господь вдїяв, що впала лучша рада Ахитофелева, щоб навести біду на Абессалома. І сповістив Хусій сьвященників Садока та Абіятара: Так і так раяв Ахитофел Абессаломові, а так і так пораяв я. Оце ж посилаи хутко таку вістку Давидові: Не ночлїгуй над бродами в степу, а переходь зараз, щоб цареві й усьому людові, що при йому, не погибнути. Йонатан же та Ахимаас стояли над Рогель-криницею. І прибігла служебка та й принесла їм вість; а вони кинулись сповістити царя Давида, бо їм не можна було появитись у городї. Побачив їх однакже якийсь хлопець та й сповістив Абессалома, але вони побігли хутко далїй, та й прибігли в господу одного чоловіка в Бахуримі: а в його був у дворі колодязь; вони й повлазили туди, А молодиця возьми та й накинь плахту на колодязь, та й насипала крупів на покривало, щоб не було нїчогісїнько в догад. Як же прийшли від Абессалома до молодиці люде та поспитали: Де Ахимаас і Йонатан? каже молодиця: Вони перебріли ріку. Вони шукали, та не знайшли, й вернулись у Ерусалим. Як же вони одійшли геть, повилазили ті з колодязя, махнули далїй та й принесли цареві Давидові звістку, й сказали Давидові: Переброджуйте борше воду, бо так і так порадив про вас Ахитофел. Метнувсь тодї Давид і ввесь люд, що був при йому, та й перейшли Йордань. Поки ранок настав, не було нїкого, щоб не перебрів Йорданї. Побачивши ж Ахитофел, що порада його не пійшла в лад, осїдлав осла та й пустивсь у дорогу до дому у свій отецький город, а розпорядивши господою своєю, завісивсь, і вмер, та й поховано його в батьковому гробі. (2 Самуїлова 17:6-23)

Святе Письмо

Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет. (Псалми 119:24)

Побожні люди

Мати й батько

Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту; Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі. (Приповісті 1:8-9)
Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся; На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї. Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують: (Приповісті 6:20-22)
Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька. (Приповісті 23:22)

Приклад поради побожного батька

Як же прийшла година, вмерти Давидові, заповів він синові свойму Соломонові, мовлячи: Я йду оце в ту дорогу, що нею ввесь сьвіт ійти мусить, ти ж кріпися й покажи себе мужем. І пильнуй того, що вимагає Господь, Бог твій, від тебе: ходи путьми його й держи його встанови, заповідї, права і сьвідчення, як се написано в Мойсейовому законї, щоб бути тобі розважливим у всьому, що чинити меш, і всюди, куди обернешся; Щоб Господь справдив слово своє, що прорік про мене, а воно таке: коли сини твої будуть вважати на свою путь, щоб ходити передо мною в правдї від усього серця й від усієї душі, то не перестануть потомки твої седїти на престолї Ізрайлевому. (1 Царів 2:1-4)

Обдаровані мудрістю

І всї царі на землї бажали бачити Соломона, щоб послухати мудростї його, що вложив йому Бог у серце. (2 Хронік 9:23)
Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, — зледачіє. (Приповісті 13:20)
Тому бо Духом даєть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом; (1 Коринтян 12:8)

Досвідчені люди

І радився царь Робоам із старими мужами, що стояли перед батьком його Соломоном за живота його, й промовив: Як ви порадите менї, щоб дав я відповідь людям сим? І промовили вони йому: Коли ти сьогоднї вволиш волю сього народу й до їх нахилишся та послухаєш їх і приязну відповідь їм даси, так вони повсячасно слухати муть тебе. Він же знехтував раду, що раяли старцї громадські, та радивсь із молодими, що виросли вкупі з ним і тепер служили йому, (1 Царів 12:6-8)
І радився царь Робоам із старшинами, що стояли перед лицем Соломона, батька його, за життя його, й промовив: Як ви порадите, відповісти народові сьому? Вони сказали йому: Коли ти (сьогоднї) будеш добрий до сього народу й догодиш їм, і говорити меш з ним ласково, то вони будуть тобі слугами по всяк час. Але він змаловажив раду старшин, яку вони давали йому, й став радитись із людьми молодими, що зросли вкупі з ним, й стояли перед лицем його; (2 Хронік 10:6-8)

Поради, яких слід уникати

Нечестиві

А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх! Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись? Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене! (Йов 21:14-16)
Блаженний чоловік, що не ходить на раду безбожних і не ступає слїдом за грішниками, анї засїдає на зборах злоріків, (Псалми 1:1)
Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада. (Приповісті 12:5)

Приклад лихої поради

І почав народ того краю здержувати руки народу Юдейського та перепиняти його в будуваннї; І підкуповували проти їх порадників, щоб у нїщо обернути задумане ними дїло — через увесь час життя Кира, царя Перського, аж до царювання Дарія, Перського царя. (Ездра 4:4-5)
У тобі родився той, що задумав зло проти Господа, зложивши раду безбожну: (Наум 1:11)

Ідолопоклонники

Се народ, для якого нема ради; нема там розуму між ними. (Повторення Закону 32:28)
Я розглядався, та не було нїкого, й між ними не найшовся порадник, щоб я міг запитатись, і менї відказано. От-що: всї вони — одно нїщо, й вироблено їх надармо; вітер порожній — божища їх! (Ісая 41:28-29)

Старці

Він же знехтував раду, що раяли старцї громадські, та радивсь із молодими, що виросли вкупі з ним і тепер служили йому, І питав їх: Як ви порадите менї відповісти народові сьому, що менї ось що промовили: Полегчи ярмо, яке наложив на нас твій батько? І відказали йому молодики, що повиростали вкупі з ним, так: Ось як відкажеш сим людям, що промовили до тебе: Батько твій наложив на нас важенне ярмо, ти ж полегчи нам його; ось як маєш їм сказати: Мізинець мій товще чересел батька мого, Дав царь народові жорстку відповідь, бо не прихиливсь до ради, що старцї дали йому. І промовив до них, так як пораяли молоді: Коли батько мій накладував на вас важке ярмо, так я наложу важенне; коли батько мій карав вас палками, то я карати му скорпіонами. (1 Царів 12:8-10, 13-14)
Але він змаловажив раду старшин, яку вони давали йому, й став радитись із людьми молодими, що зросли вкупі з ним, й стояли перед лицем його; І промовив до їх: Як ви порадите менї відповісти народові сьому, казавшому менї так: Полегши ярмо, яке наложив на нас твій батько? І говорили з ним молоді люде, що зросли вкупі з ним, і сказали: Так скажи народові, говорившому тобі: Твій батько наложив на нас тяжке ярмо, а ти полегши нам — оттак скажи їм: Мій мізинець товщий за клуба батька мого. Тодї дав їм царь жорстку відповід, бо знехтував царь Робоам раду старших, і говорив їм, як пораяли молоді, так: Панотець мій наложив на вас важке ярмо, а я його збільшу: панотець мій карав вас бичами, а я бити му вас скорпіонами. (2 Хронік 10:8-10, 13-14)

Благословення і прокляття

Благословення і користь від шукання поради

Успіх

Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре. (Приповісті 11:14)
Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться. (Приповісті 15:22)
Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад. (Приповісті 24:6)

Напрям і провід

Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду. (Псалми 32:8)
Радою твоєю будеш мене вести, і приймеш мене в славу. (Псалми 73:24)
Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся; На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї. Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують: (Приповісті 6:20-22)

Мудрість

Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою — у тих мудрість. (Приповісті 13:10)
Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим. (Приповісті 19:20)

Радість від надання поради

Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує. (Приповісті 12:20)

Прокляття/наслідки нешукання поради або шукання поради нечестивих

Смерть

Так помер Саул за свою беззаконність, що вчинив перед Господом, за те, що не послухав слова Господнього та ще й вдався до чарівницї з запитаннєм, А не шукав Господа. За те він і погубив його, а царство віддав Давидові Ессеєнкові. (1 Хронік 10:13, 14)
І він ходив стежками дому Ахабового, бо його мати була йому дорадницею на вчинки безбожні. І чинив він зло в очах Господнїх, як і дом Ахабів, бо він був йому дорадником по смертї батька його, на його погубу. Ійдучи за їх порадою, пійшов він із Йорамом, сином Ахабовим, царем Ізраїлським, на войну проти Азаїла, царя Сирийського, в Рамот Галаадський. І поранили Сирийцї Йорама; (2 Хронік 22:3-5)
Як він так говорив до його, відповів царь: Хиба тебе настановили царським порадником? перестань, щоб не вбили тебе! І перестав пророк, промовивши: Знаю, що Бог призначив тебе на згубу, за те, що ти зробив се й не слухаєш моєї ради. (2 Хронік 25:16)
Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав; Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли. За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас; Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота. Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене. За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли, Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми; За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми. Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх; (Приповісті 1:24-32)

Сварка

Між гордими — одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою — у тих мудрість. (Приповісті 13:10)

Зруйновані плани

Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться. (Приповісті 15:22)

Невдача

Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре. (Приповісті 11:14)

Інші прокляття і наслідки

І взяли громадські мужі трохи харчі їх (покушати), та не поспитали в Господа ради. І запевнив їм Йозуа беспеку і вчинив умову з ними, щоб зоставити їх живими. І поклялись їм громадські мужі присягою. (Ісус Навин 9:14-15)
Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його. Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї. Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх. (Псалми 106:13-15)
Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом, Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього, Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них. (Псалми 107:10-12)