Заощадження та інвестування – біблійні вірші про гроші

Чи є заощадження/інвестування законним за Писанням?

Вірші, що ніби забороняють заощаджувати

Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть. Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше. (Матвія 6:19-21)

Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї. Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі? Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них? Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть? І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть; глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них. Коли ж Бог так зʼодягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж зʼодягати ме вас, маловірні? Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось? Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба. А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам. (Матвія 6:24-33)

І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життє вічне? Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї. Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь, Не сьвідкуй криво; Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого. Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї? Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною. (Матвія 19:16-21)

...і звелїв їм, щоб нїчого не брали на дорогу, тільки одну палицю: нї торбини, нї хлїба, нї у черес грошей, (Марка 6:8)

І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним. (Луки 5:11)

Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь. Душа більша їжі, а тїло одежі. Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства? Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть? Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь? Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих. Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри? І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо); того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам. Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство. Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть. Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде. (Луки 12:22-34)

І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу. Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою. Він же каже: Се все хоронив я з малку мого. Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною. Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий. Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже! Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти. Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись? Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога. Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою. Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого, та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє. (Луки 18:18-30)

Ми можемо заощаджувати й інвестувати, лише якщо й даємо

Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм. Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами? Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх. Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля; і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої? І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє. І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся. Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде? Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє. (Луки 12:13-21)

Притча про заощадження та інвестування

Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої, і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз. Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів. Так само й той, що два, придбав і він других два. Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них. І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними. Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого. Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними. Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого. Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав; і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє. Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав: так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою. Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів. (Матвія 25:14-28)

Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись. Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду. Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами. І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що зʼорудував. Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин. І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами. І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин. Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами. Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї: боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв. Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв; а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його. І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин. (Луки 19:12-24)

Цілі інвестування

Прийнятні цілі інвестування

Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляє, той відцуравсь віри, і гірший од невірного. (1 Тимофія 5:8)

Залишення спадщини

Слушно залишати спадщину

Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного. (Приповісті 13:22)

І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа. (Приповісті 19:14)

Того часу занедужав Езекія на смерть. І прийшов до його пророк Ісаїя Амосенко й рече до його: Так говорить Господь: Упорядкуй дом твій, бо вмреш, не одужаєш. (Ісая 38:1)

Ось утретє готов я прийти до вас, і не буду важким вам, бо не шукаю вашого, а вас; бо не дїтям треба для родителїв скарбувати, а родителям для дїтей. (2 Коринтян 12:14)

Закони Старого Заповіту про спадщину

І зоставляти мете їх дїтям вашим після вас, щоб мали їх як власність. Ті служити муть на віки; над братами ж вашими, синами Ізрайлевими, не панувати мете жорстоко один над другим. (Левит 25:46)

А синам Ізраїля казати меш: Коли вмер чоловік і нема в його сина, так мусите перевести наслїддє його на дочку його. А коли нема в його дочки, так оддасьте наслїддє його братові його. А коли нема в його братів, так оддасьте наслїддє його батьковим братам його. А коли нема братів у батька його, так оддасьте наслїддє родичові його, найближшому в родинї його, і держати ме його він. І буде се синам Ізрайлевим правосудня установа, як заповідав Господь Мойсейові. (Числа 27:8-11)

І казали вони: Господь заповідав добродїєві мому пороздавати землю синам Ізраїля в наслїддє по жеребу; і заповідано від Господа добродїєві мому, передати наслїддє Зелофхада, брата нашого, дочкам його. Коли ж пійдуть вони заміж за кого небудь із синів других поколїнь Ізраїля, так наслїддє їх віднїметься від наслїддя батьківського нашого і прилучиться до наслїддя того поколїння, що до його вони пристануть; сим робом віднїметься воно від наслїддя нашого паю. Та й як настане ювілейний рік у синів Ізрайлевих, то знов прилучиться наслїддє їх до наслїддя того поколїння, до котрого вони пристали; сим робом віднїметься наслїддє їх від наслїддя поколїння батьків наших. І дав Мойсей повелїннє синам Ізрайлевим, по слову Господньому, таке: Правду каже поколїннє синів Йосифових. Се слово, що заповідав Господь про дочок Зелофхадових словами: Нехай виходять вони замуж за того, хто їм до вподоби; но мусять вони вийти за одного з роду поколїння батька свого, Щоб не переходило наслїддє синів Ізраїля від поколїння до поколїння; бо кожен із синів Ізраїля держатись мусить при наслїддї свого батьківського поколїння. І всяка дочка, в котрої єсть наслїддє з поколїння синів Ізраїля, мусить бути жінкою кому небудь із роду свого батьківського поколїння; щоб кожен зміж синів Ізраїля держав батьківське наслїддє своє, Та щоб не переходило наслїддє від одного поколїння до другого. Бо кожне поколїннє синів Ізрайлевих мусить держатись свого наслїддя. (Числа 36:2-9)

То рівним паєм годувати муться вони, кромі того, що мати ме за продану батьківщину свою. (Повторення Закону 18:8)

Коли будуть в чоловіка дві жінки, одна люблена, друга ненавидна, і вони породили йому синів, люблена й ненавидна, та син ненавидної вродиться перше: То як оддавати ме в наслїддє синам своїм, що має, не можна буде йому обявити первенцем сина любленої перед первородним сином ненавидної; А первородного сина ненавидної мусить він признати, і віддасть йому дві пайки з усього, що має; він бо первенець сили його, йому належить право первородження. (Повторення Закону 21:15-17)

Так говорить Господь Бог: Коли князь дає которому синові свойму дар (в землї), так се має йти в наслїддє й синам його; ся держава їх має бути наслїдньою. Коли ж він дасть із наслїддя свого в дарі которому підвластному свойму, то се буде належати тому тілько до року визволу, а тодї вернеться до князя. Тілько до синів його має переходити наслїддє його. Та князеві не можна забирати наслїднього паю у людей, витискаючи їх із держави їх. Тілько з власної держави можна йому надїляти дїтей своїх, щоб нїкого з мого люду не виганяно з держави його. (Єзекіїль 46:16-18)

Господь і десятина були спадщиною левитів

І рече Господь Аронові: У землї їх не мати меш жадного наслїддя, і частки в тебе не буде між ними. Сам я частка твоя і наслїддє твоє серед синів Ізрайлевих. І се дав я синам Левієвим замість наслїддя всї десятини Ізраїля за службу, що вони служать при соборному наметї. І більш не приступати муть синове Ізрайлеві до соборного намету, щоб не взяти на душу гріха і не померти. Нехай Левіти служать службу при соборному наметї, і самі несуть гріх їх. Установа віковічня в роди ваші. А серед синів Ізрайлевих не мати муть жадного наслїддя; Бо десятину синів Ізрайлевих, що в жертву приносять Господеві, дав я Левітам як наслїддє; тим то сказав я їм, що між синами Ізрайлевими не буде в них наслїддя. (Числа 18:20-24)

Що ж до їх паю, так я їх пай. І наслїддя не давайте їм ув Ізраїлї, я бо їх наслїддє. Годувати муться хлїбовими приносами, жертвами за гріх та жертвами за переступ, та й все з обітів у Ізраїлї їм належиться. І первоплід із усякого вроджаю в вас і всякі приноси, які б нї були ті приноси ваші, належаться сьвященникам, та й хлїб із первоплоду в вас оддавайте сьвященникові, щоб над домом твоїм почивало благословеннє. (Єзекіїль 44:28-30)

Приклади залишення спадщини

Рече ж Аврам: Владико Господе, що менї даси? одпускаюсь я бездїтен, а наслїдник моєї худоби сей Дамашчанець Елиєзер. І рече Аврам: Не дав єси менї потомства, дак раб моєї господи наслїдник мій буде. І знов слово Господнє було до його і глаголе: Не буде він твоїм наслїдником, а той хто вийде з тебе, той буде наслїдник тобі. (Буття 15:2-4)

Господь же благословив пана мого велико, і зробивсь він великим; і дав йому товар і отари, і срібло й золото, і раби і рабинї, і верблюди й осли. І вродила Сарра, жона пана мого, сина панові мойму, як була стара, і оддав йому все, що мав. (Буття 24:35-36)

Оддав же Авраам усе, що мав Ізаакові. (Буття 25:5)

І відказуючи Рахеля й Лея, сказали йому: Хиба є тутеньки нам частина й наслїддє в госпо́дї, в батька нашого? Хиба ж не за чужениць уважає нас він? Попродав бо нас і зажер срібло наше. Бо все багатирство й слава, що відняв Бог у батька нашого, наше й дїток наших. Оце ж тепереньки все, що Бог рече, чини. (Буття 31:14-16)

І каже Ізраїль Йосифові: Се я вміраю; но Бог буде з вами, і верне вас ізнов у землю отцїв ваших. Я ж тобі над брати надїлив країну, що одняв я в Аморія моїм мечом і моїм луком. (Буття 48:21-22)

Кости ж Йосифові, що Ізрайлитяне принесли з Египту, поховано в Сихемі на полі, що купив Яков у синів Геммора, батька Сихемового, за сто срібняків і надїлив синам Йосифовим в державу. (Ісус Навин 24:32)

Бооз сказав: Дня того, як купиш поле в Ноеми, ти купив і в Рути Моабитянки, жінки помершого, і повинен взяти її собі за жінку, щоб імя помершого в наслїддю його збудити. І сказав той родич: Не можу я взяти її за себе, щоб не поплутати й свого наслїддя. Прийми ти її, бо я не можу прийняти. А був давнїйше такий звичай в Ізраїля, що як викупляли або міняли, то щоб ствердити дїло, один скидав свій чобіт і давав другому; і це було засьвідченнєм в Ізраїля. І сказав той родич Боозові: Купуй для себе! І скинув свій чобіт. Тодї сказав Бооз до старшин і до усього народа: Тепер ви сьвідки, що я купую в Ноеми усе, що було Елимелехове і Хілеонове і Махлонове, А до того ще й беру собі за жінку Руту Моабитянку, Махлонову жінку, щоб зісталось ймення помершого за його наслїддєм, та щоб не зникло імя помершого зпоміж його братів і з воріт його оселї; ви сьогодня тому сьвідки! (Рут 4:5-10)

І дав їм батько багато дарів сріблом і золотом і дорогоцїнними річами разом із утвердженими городами в Юдеї; а царство віддав Йорамові, бо він був найстарший. (2 Хронік 21:3)

Є ще одна доскулююча неміч, яку я бачив під сонцем; багацтво, що береже багатий на шкоду собі. Гине се багацтво через нещасливі пригоди; в його родиться син, і йому нїчо не допадеться в руки. (Екклезіяст 5:12-13)

Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце; (Екклезіяст 7:11)

Благословенням побожного послуху була змога залишити й отримати спадщину

А тепер я перед усїм Ізраїлем, збором Господнїм, і вслух Бога нашого говорю: Держіть й хоронїть усї заповідї Господа, Бога вашого, щоб володїти вам сією доброю землею, й зіставити її послї себе в спадщину своїм дїтям на віки. (1 Хронік 28:8)

Через се не видавайте ваших дочок за сивів їх, а дочок їх не беріть за синів ваших, і не шукайте мира з ними й добра їх по вік, щоб вам укріпитись і споживати добро землї тої та передати її в спадщину синам вашим на віки. (Ездра 9:12)

Хто такий чоловік, що боїться Господа? Вкаже він дорогу йому, котру вибрати має. Душа його буде в щастї, і рід його наслїдить землю. (Псалми 25:12-13)

Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить. (Приповісті 17:2)

Притча з ілюстрацією заощадження та інвестування

Рече ж: Один чоловік мав два сини, і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток. І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно. Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток. І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї. І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому. Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю. Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх. І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його. Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм. Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги; і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось: бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись. Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї. І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке. Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв. Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його. Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись; як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване. Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє; (Луки 15:11-31)

Ісус відповідає на питання про спадщину

Спадщина, дана зарано, не буде благословенням

Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне. (Приповісті 20:21)

Було звичаєм призначати опікуна, доки спадкоємець не доросте, щоб управляти маєтком

Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього, а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця. (Галатів 4:1-2)

Марно тяжко працювати, щоб залишити спадщину безумному або коли нема спадкоємців

І зненавидїв я всю працю мою, що працював під сонцем; бо маю все те зіставити другому, хто постане по менї. А хто знає, чи він буде мудрий, чи дурний? Однакже він буде панувати над тим усїм, що я трудом здобував, та показав себе мудрим під сонцем. І ось — марнота! І я одвернувся й вговорював моє серце, відречись усього, над чим працював під сонцем; Инший бо працює з розумом, розсудливо й корисно, та й мусить покинути працю свою комусь такому, що не робив нїчого в тому, як коли б воно йому належалось. Се марнота, се річ вельми сумна! (Екклезіяст 2:18-21)

Людина собі одинока, нї сина, нї брата, а не перестає працювати, очі його ненаситні на багацтво. Та кому ж се я дбаю, й позбавляю душу мою всякого добра? Та й се — марнота й недобра робота! (Екклезіяст 4:8)

Неприйнятні цілі інвестування

Бажання розбагатіти

Котрі ж хочуть забагатїти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель. (1 Тимофія 6:9)

Коли ми прагнемо розбагатіти, ми любимо гроші

Корень бо всього лихого сріблолюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками. (1 Тимофія 6:10)

Тікай від спокуси розбагатіти

Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю. (1 Тимофія 6:11)

Поклоняйся лише Господеві

Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всї царства на сьвітї й славу їх; і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї. Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш. (Матвія 4:8-10)

І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину. І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її. Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все. І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш. (Луки 4:5-8)

Заощадження

В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує. (Приповісті 21:20)

А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих; Мурашки, — народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі; (Приповісті 30:24-25)

Приклад заощадження на майбутню потребу

Нехай се вчинить Фараон і поставить доглядника по землї, і нехай одбирає пятину в Египецькій землї у сїм роках уроджайних. І нехай громадять усяку харч за сїм добрих лїт, що настають, і нехай ссипають пшеницю під руку Фараонові, і нехай харчі приховують по городах. І буде харч прихована про запас землї на сїм років голодних, що настануть у землї Египецькій, щоб земля не погибла в голоднечу. (Буття 41:34-36)

Божі рамки успішного інвестування

Знай, куди Господь хоче, щоб ти інвестував

І ось, як говорить Господь, вибавитель твій, Сьвятий Ізрайлїв: Я, Господь, Бог твій, що тебе на добро наставляє, та веде тебе по тій дорозї, якою ти ходити повинен. (Ісая 48:17)

Диверсифікуй

Роздїлюй частї милостинї між семеро чи й восьмеро, бо не знаєш, яка біда складеться тобі на землї. (Екклезіяст 11:2)

Справа/фах перед придбанням дому

Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй. (Приповісті 24:27)

Ті, хто мав дім

І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї. (Матвія 8:14)

І зараз, із школи вийшовши, пійшли в господу Симона та Андрея, з Яковом та Йоаном. (Марка 1:29)

Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї. (Луки 4:38)

Ті, хто не мав дому

Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити. (Матвія 8:20)

Пробував же Павел цїлих два роки в найнятій хатї своїй, і приймав усїх, хто приходив до него, (Дії 28:30)

Уникай ризикованих інвестицій

Се ж велике лихо: яким прийшов, таким і відходь! Яка ж йому тодї користь, що завдавав собі працї на вітер? (Екклезіяст 5:15)

Будь наполегливим працівником

Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу. (Приповісті 21:5)

Не поспішай

Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу. (Приповісті 21:5)

Вірний чоловік — богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари. (Приповісті 28:20)

Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї. (Приповісті 28:22)

Вибір часу важливий

Усьому під небом свій час і всякому дїлу своя пора: (Екклезіяст 3:1)

Знай фінансовий стан, щоб забезпечити потреби й досягти цілей

Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою; Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід? Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна. Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле. Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй. (Приповісті 27:23-27)

Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє? щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи: (Луки 14:28-29)

Планування і порядок заохочуються

Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся. (Приповісті 20:18)

Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу. (Приповісті 21:5)

Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь, Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном. (Приповісті 24:3-4)

Усе нехай поважно та до ладу робить ся. (1 Коринтян 14:40)

Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всїх церквах у сьвятих. (1 Коринтян 14:33)

Настанови успішним інвесторам

Не будь гордим

Так говорить Господь: Нехай не хвалиться мудрий мудростю своєю й потужний потугою своєю, нехай не хвалиться багатий багацтвом своїм. Нї, хто хвалиться, нехай же ж хвалиться тим, що він розуміє і знає мене, знає, що я — Господь, котрий творю милость і суд і справедливість на землї, бо се до вподоби менї, говорить Господь. (Єремія 9:23-24)

Багатим у нинїшнім віцї заказуй не високомудровати, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога живого, що дає нам усе щедро на втїху; (1 Тимофія 6:17)

Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю, а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде. Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне. (Якова 1:9-11)

Не покладайся на багатство

Ти вповав на вироби рук твоїх, на твої достатки; за те ж пійдеш в неволю, ти самий, й бовван твій Хамос разом із своїми сьвященниками та князями своїми. (Єремія 48:7)

Чого пишаєшся долинами? Потечуть левади твої кровю, зрадлива дочко, що, вповаючи на скарби свої, мовляєш: Хто наступить на мене? Ось, я пошлю на тебе страх з усїх околиць твоїх, говорить Господь, Бог Саваот; порозбігаєтесь необзир, і нїхто не позбірає втїкачів. (Єремія 49:4-5)

Давай щедро

...добре робити, багатитись дїлами добрими, охочими на подаваннє бути і подїльчивими, (1 Тимофія 6:18)

Не ставай недоступним

Горе вам, що наживаєте дом новий за домом, та прилучуєте поле до поля, так що другим нема вже й місця, наче б ви одні поселені на землї. (Ісая 5:8)

Загальні принципи інвестування

Плати справедливу ціну за інвестицію

А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного. Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі. Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі. Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш. (Левит 25:14-17)

Деякі обманюють, щоб не платити справедливої ціни

Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться. (Приповісті 20:14)

Дружині прийнятно інвестувати

Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша; (Приповісті 31:10)

Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник. (Приповісті 31:16)

Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським. (Приповісті 31:24)

Позичання

Віруючий Старого Заповіту мав позичати нужденним віруючим

Коли буде в тебе вбогий чоловік, хто небудь із братів твоїх, в якій оселї твоїй, у землї твоїй, що дає тобі Господь, Бог твій, то не будеш твердий серцем і не зачиниш руки твоєї перед бідним братом твоїм. Нї, ти відчиниш руку твою і даси йому на застав, скілько йому треба для недостатку його. Бережись, щоб не зродилась грішна думка в серцї твоїм, як скажеш собі: надходить семий рік, рік відпусту! Та й станеш дивитись лихим оком на вбогого брата твого, і не даси йому нїчого, і нарікати ме він на тебе перед Господом і буде на тобі гріх. (Повторення Закону 15:7-9)

Того, хто позичав, було благословлено

Благо чоловікові, що милосердується і пожичає! Він докаже справу свою на судї; (Псалми 112:5)

Новий Заповіт поширив обов'язок на тих, хто просить позики

Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него. (Матвія 5:42)

Не можна було брати відсотків

Коли даси грошей кому з людей моїх убогому, що при тобі живе, не мусиш ти бути йому пожичальником, не наложиш на його чиншу. (Вихід 22:25)

І коли зубожіє брат твій і він опустить руки при тобі, мусиш допомогти йому; як приходень і комірник, жити ме при тобі. Не брати меш із його чиншу і лихви, а будеш боятись Бога твого щоб можна жити братові твойму при тобі. Грошей не позичати меш йому на чинш, і не давати меш йому поживи на лихву. (Левит 25:35-37)

Не будеш давати на чинш братові твойму — нї гроша на чинш, нї харчі на чинш, і нїчого на чинш, на що тільки можна наложити чинш. (Повторення Закону 23:19)

Приклад порушення цього закону

Були й такі, що казали: Свої поля й виноградники свої, й свої хати ми даємо в заставу, щоб дістати хлїба в голодї. Були й такі, що казали: Ми позичаємо срібло на податки цареві, й даємо в заставу поля наші та виноградники наші; У нас такі ж тїла, як тїла в братів наших, а сини наші такі ж, як і їх сини, та от ми мусимо давати синів наших і дочок наших у найми, а декотрі з дочок наших уже в неволї. Нема нїяких засобів в руках наших на викуп; і поля наші та виноградники наші у других. Як почув я їх нарікання і такі слова, то я розгнївався дуже. Серце моє збурилось, і я почав остро докоряти старшинам та значним і сказав їм: Ви берете з братів своїх лихву? І скликав я проти їх великі збори, Та й сказав їм: Ми викуповували братів своїх, Юдеїв, проданих поганам, скільки в нас було сили, а ви продаєте братів своїх, і вони продаються нам? Вони мовчали й не знаходили, що б відповісти. І сказав я: Не гаразд ви робите. Чи ж не в страху перед Богом нашим повинні ви ходити, щоб уйти глуму від народів, ворогів наших? Та й я, й брати мої, й служащі при менї давали їм в позичку срібло й хлїб, але даруймо їм довг сей? Вернїть же їм таки тепер поля їх, виноградні та маслинні садки їх, і хати їх, і лихву з грошей і хлїба, з вина й оливи, на яку ви позичали їм. І сказали вони: Вернемо й не вимагати мемо в їх; зробимо так, як ти кажеш. І покликав я сьвященників, і звелїв їм заприсягтись, що й вони так зроблять. (Неемія 5:3-12)

Благословенний, якщо не бере відсотків

Чужоземцеві можна давати на чинш, братові ж свому не давати меш на чинш, щоб тебе благословив Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх на землї, що йдеш заняти її. (Повторення Закону 23:20)

Псальма Давидова. Господи, хто буде пробувати в шатрі твоїм? Хто буде домувати на сьвятій горі твоїй? Хто не дає гроша свого на лихву, і не приймає підкупів проти безвинного. Хто так дїлає, не захитається по вік. (Псалми 15:1, 5)

Нїкого не тїснить; застав свойму довжникові вертає; нїякого насилування не чинить; свого хлїба голодному подає й нагого одїжжю вкриває; На лихву не позичає й приросту не бере; від ледарства руку свою далеко держить і в справах між чоловіком а чоловіком суд справедливий вирікає; Хто ходить у заповідях моїх і постанов моїх щиро додержує, — той прав, і певно буде жити, говорить Господь Бог. Як же появить сина розбишаку, що проливає кров і чинить се або те, Чого батько не чинив: їсть мясиво жертівне на горах і жену свого ближнього поганить; Нуждаря і вбогого тїснить; насилу видирає; заставу не вертає й зводить очі до ідолів; коїть гидоти; Позичає на лихву й бере приріст, — чи ж такому жити? Нї, він не буде жити. Хто всї цї мерзоти коїть, такому напевно буде за кару смерть; кров його на йому буде. Коли ж хто появить сина, й син бачить всї переступи батькові, сам же їх не чинить, На горах жертовного не їсть, до ідолів, що в Ізраїлї, не знімає очей своїх; жени ближнього свого не поганить; Другого не тїснить, заставу не бере й насилу не видирає; подає голодному хлїба свого й вкриває нагого одїжжю; Держить руку свою далеко від кривди, не бере лихви й користї; певнить мої прикази та й ходить дорогою заповідей моїх, — такий не вмре за батьківські провини; нї, він буде жити. (Єзекіїль 18:7-17)

Проклятий, якщо бере відсотки

Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим. (Приповісті 28:8)

Як же появить сина розбишаку, що проливає кров і чинить се або те, Позичає на лихву й бере приріст, — чи ж такому жити? Нї, він не буде жити. Хто всї цї мерзоти коїть, такому напевно буде за кару смерть; кров його на йому буде. (Єзекіїль 18:10, 13)

У тобі беруть підкуп і проливають кров; ти береш лихву й прирости й грабуєш насильно користь собі з ближнього твого, мене ж забув єси, говорить Господь Бог. Я аж сплеснув руками з гнїву на захланність твою, що така явна в тобі, та на кріваві провини, що дїються в тебе. (Єзекіїль 22:12-13)

Та хиба ж вони не зложать про нього приповідку, хиба ж не будуть присьпівувати на сьміх: Горе тому, хто збогачує себе не своїм; нїби воно на довго? — та хто обтяжує себе закладами! Чи вони ж не встануть нагло на тебе? чи не будуть торгати тебе; чи не підіймуться проти тебе грабіжники, чи не попадеш ти на луп їм? (Авакум 2:6-7)

З чужинця можна було брати відсотки

Не можна було брати в заставу за позику необхідну річ

Коли візьмеш у заклад свиту в близнього твого, мусиш вернути йому її до заходу соньця; Бо се одна, тільки й одежи його, свитка про шкіру його; у чому ж лягти йому? І як заголосить до мене, почую плач його; бо я милосерден. (Вихід 22:26-27)

Не годиться брати в застав жорна або жорнового каменя; такий бо життє бере в застав. Як позичаєш ближньому твому, не йди в домівку його, щоб взяти застав; Стій знадвору, а той, кому позичаєш, нехай винесе тобі застав надвір. І коли се вбогий чоловік, то не йди спати, мавши в себе застав його. Притьмом треба тобі вернути йому застав при заходї сонця, щоб він лїг у свитинї своїй, і благословив тебе; і буде се праведно перед Господом, Богом твоїм. (Повторення Закону 24:6, 10-13)

Не суди несправедливо приходня й сироту і не візьмеш удовиної одежини на застав. (Повторення Закону 24:17)

Звинувачення в порушенні цього закону

Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця. Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу. (Йов 22:5-6)

Благословенний, якщо не бере такої застави

Нїкого не тїснить; застав свойму довжникові вертає; нїякого насилування не чинить; свого хлїба голодному подає й нагого одїжжю вкриває; Хто ходить у заповідях моїх і постанов моїх щиро додержує, — той прав, і певно буде жити, говорить Господь Бог. Другого не тїснить, заставу не бере й насилу не видирає; подає голодному хлїба свого й вкриває нагого одїжжю; Держить руку свою далеко від кривди, не бере лихви й користї; певнить мої прикази та й ходить дорогою заповідей моїх, — такий не вмре за батьківські провини; нї, він буде жити. (Єзекіїль 18:7, 9, 16-17)

Коли той беззаконник верне заліг, поповнить те, що заграбив, ходити ме в законах, що ведуть до життя, й нїчого ледачого не вчинить, — то й зостанеться живим, не вмре. (Єзекіїль 33:15)

Проклятий, якщо бере таку заставу

Як же появить сина розбишаку, що проливає кров і чинить се або те, Нуждаря і вбогого тїснить; насилу видирає; заставу не вертає й зводить очі до ідолів; коїть гидоти; Позичає на лихву й бере приріст, — чи ж такому жити? Нї, він не буде жити. Хто всї цї мерзоти коїть, такому напевно буде за кару смерть; кров його на йому буде. (Єзекіїль 18:10, 12-13)

Так говорить Господь: За три провини Ізраїля й за чотирі я не прощу йому, вони бо продають праведного за гроші, а вбогого ба й за пару сандалів. Ув одежі, в застав взятій, лежать на вколїшках при всїх жертівниках, а вино від винуватцїв пють у домах богів своїх. (Амос 2:6, 8)

Нечестиві беруть такі застави

Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину; Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять. (Йов 24:3, 9)

Повернення позики не вимагалося

Борги прощалися кожні сім років

У Новому Заповіті позичай навіть ворогам, не чекаючи повернення

І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж. Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих. (Луки 6:34-35)